Завершальним акордом земельної реформи стане прийняття закону про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Урядовий законопроект “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” сьогодні активно обговорюють експерти, широке коло громадськості. Розробникам законопроекту вдалося максимально врахувати інтереси усіх соціальних груп задля досягнення суспільного консенсусу. Крок за кроком формується українська модель ринку, яка не роз’єднуватиме суспільство, а навпаки консолідуватиме його. На першому плані – соціальна спрямованість та аполітичність визначного акта щодо врегулювання земельних відносин в Україні. У законопроекті про обіг земель сільськогосподарського призначення відображено професійне уявлення його розробників про розвиток сільських територій, соціальні перспективи, демографічну ситуацію на селі.
Наріжним каменем законопроекту є створення належних умов, сприятливого економічного клімату для функціонування та розвитку дрібного товаровиробника, фермера, що є і буде основою збереження села.
Соціологічні дослідження свідчать про побоювання селян продавати землю будь-кому, крім держави. Сьогодні можна говорити про те, що ринок земель в першочерговій версії буде відкритий тільки для держави, територіальних громад та Земельного банку, що дозволить забезпечити державну підтримку дрібного сільгоспвиробника. Безумовно, висока земельна рента повинна бути перерозподілена на користь суспільства.
Так склалося, що нині ті, хто обробляють землю, не мають коштів для її купівлі. Придбання землі фермерами, дрібними сільськогосподарськими товаровиробниками без державної підтримки на сьогодні малоймовірно, оскільки це призведе до вилучення і так вкрай обмежених оборотних коштів з виробництва на термінове придбання земельних активів.
На сьогодні комерційні банки не можуть запропонувати сільськогосподарським товаровиробникам дешевого кредитування. Високі кредитні ставки (17-30%) обумовлені тим, що банки надають кредити обов’язково під заставу, а враховуючи те, що на купівлю-продаж сільськогосподарських земель діє заборона, предметом застави є майбутній урожай, що насамперед пов’язано з високими ризиками.
Вирішенню зазначених питань сприятиме створення Державного земельного банку, як важливого інфраструктурного елемента ринку сільськогосподарських земель.
Стратегічні цілі Державного земельного банку чітко окреслені:
– фінансова підтримка розвитку малого та середнього сільгоспвиробника;
– підтримка Державної програми розвитку АПК на підставі зворотного фінансування;
– підвищення ефективності управління державними землями сільськогосподарського призначення.
Вирішенню питання підвищення ефективності управління державними землями сільськогосподарського призначення сприятиме, насамперед, створення єдиного фонду державних земель сільськогосподарського призначення для забезпечення продовольчої безпеки країни, а також започаткування динамічного обмінного фонду державних земель сільськогосподарського призначення, їх консолідація в єдині масиви для поліпшення умов господарювання, підвищення вартості та реалізації інвестиційних (зокрема, інфраструктурних) проектів.
Діяльність Державного земельного банку дозволить підвищити економічну віддачу державних земель сільськогосподарського призначення за рахунок ефективної оренди та (з часом) продажу неліквідних залишків.
На основі досвіду кращих світових практик найважливішим завданням влади є забезпечення публічності прийняття рішень про розпорядження державними землями сільськогосподарського призначення та повної інформаційної прозорості операцій з ними.
Внаслідок підвищення капіталізації Державного земельного банку сформується економічна база впровадження іпотеки земельних ділянок – однієї з головних складових формування ефективного сільськогосподарського виробництва та забезпечення в аграрній сфері відповідних умов для розвитку середнього та дрібного бізнесу, що має забезпечити продовольчу безпеку та економічну стабілізацію держави.
Отже,створення Державного земельного банку є одним із важливих та прагматичних кроків у сфері економічних реформ, який позитивно вплине на надання іпотечних послуг та фінансову підтримку сільськогосподарського товаровиробника, фермерських сімейних господарств, що дозволить підняти рівень земельних та аграрних відносин в Україні до рівня цивілізованих країн світу.
Довідково
Нині сільськогосподарські угіддя становлять близько 69% від площі земельного фонду України.
У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає більше 32 млн га або 78% від площі сільськогосподарських угідь, пасовища відповідно – 5,5 млн га або більше 13% , сіножаті – більше 2 млн га (близько 6%), багаторічні насадження – близько 1 млн га (більше 2%), перелоги – менше 1 млн га (близько 1%).
Для порівняння, показник питомої ваги ріллі в структурі загального земельного фонду України один з найвищих у світі – 54%.
На сьогодні з 42 млн га сільськогосподарських угідь, близько 31 млн га або більше 74% знаходиться у приватній власності.
У державній власності знаходиться близько 11 млн га сільськогосподарських земель, з яких понад 7 млн га або 71,0% – у запасі, у користування громадянам надано близько 2 млн га (більше 15%), у користування сільськогосподарських підприємств – понад 1 млн га (10%), інших землекористувачів – 0,3 млн га (3 відсотка).
