КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 3 лютого 2010 р. N 121-р
Київ
{ Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження КМ N 1761-р ( 1761-2010-р ) від 02.09.2010 }
Про схвалення
Концепції Державної цільової програми
сталого розвитку сільських територій
на період до 2020 року
1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року, що додається.
Визначити Міністерство аграрної політики державним замовником Програми.
2. Міністерству аграрної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року.
Прем’єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 22
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 лютого 2010 р. N 121-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми
сталого розвитку сільських територій
на період до 2020 року
Визначення проблеми,
на розв’язання якої спрямована Програма
Позитивні зрушення, які відбулися за останні роки у сільськогосподарському виробництві, не дали змогу розв’язати проблеми соціально-економічного розвитку сільських територій, найгострішими з яких залишаються безробіття, трудова міграція селян та руйнування соціальної інфраструктури в сільській місцевості.
Системні кризові явища та занепад сільських територій призводять до зниження рівня життя сільського населення, зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва, що загрожує продовольчій безпеці держави.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв’язання програмним методом
Деградація сільських територій та зубожіння селян зумовлені, зокрема:
низьким рівнем розвитку та переважно монофункціональністю аграрного сектора;
низьким рівнем дохідності сільськогосподарського виробництва;
відсутністю фінансової підтримки дрібних сільськогосподарських товаровиробників;
обмеженістю фінансових ресурсів місцевих бюджетів;
зменшенням кількості об’єктів соціальної інфраструктури села;
адміністративними перешкодами в залученні інвестицій.
Недосконалість державної політики в аграрному секторі та система фінансування не відповідають сучасним вимогам і принципам Європейського Союзу.
Розвиток сільських територій і розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем на селі визначено як стратегічну мету державної аграрної політики, для досягнення якої необхідно затвердити перелік завдань на державному та місцевому рівні.
Комплексне розв’язання проблем можливе шляхом розроблення, прийняття і виконання Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року (далі – Програма).
Мета Програми
Метою Програми є забезпечення сталого розвитку сільських територій, підвищення рівня життя сільського населення, охорона навколишнього природного середовища, збереження природних, трудових і виробничих ресурсів, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблем
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Подолання деградації сільських територій може відбуватися двома варіантами.
Перший варіант характеризується недостатнім фінансуванням розвитку сільських територій, зокрема соціальної інфраструктури, декларуванням соціальних, економічних і екологічних заходів, за відсутності реальних механізмів їх здійснення. За умови реалізації такого варіанта не забезпечується розв’язання основних проблем розвитку сільських територій, зокрема в частині зайнятості сільського населення та руйнівних процесів соціальної інфраструктури у сільській місцевості.
Другий варіант передбачає визначення стратегії сталого розвитку сільських територій на основі оптимізації їх соціальної і виробничої інфраструктури, підвищення рівня зайнятості сільського населення, зменшення трудової міграції, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, нарощування його обсягів, покращення якості і безпеки сільськогосподарської продукції, охорони довкілля та відтворення природних ресурсів.
Оптимальним є другий варіант, який дасть змогу подолати кризову ситуацію в забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.
Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строк виконання Програми
Проблему передбачається розв’язати шляхом:
створення сприятливих умов для проживання населення на сільських територіях в результаті:
– впровадження соціальних стандартів і нормативів відповідно до європейських;
– збільшення розміру заробітної плати до середнього рівня в інших галузях економіки, купівельної спроможності та доходів сільського населення;
– залучення членів особистих селянських господарств до системи загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування;
– розвитку об’єктів соціальної інфраструктури;
– сприяння створенню комунальних підприємств для побутового обслуговування сільського населення та благоустрою сільських населених пунктів;
– підвищення якості освітніх послуг відповідно до державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти;
– надання державної підтримки сільськогосподарським дорадчим службам;
– розвитку фізичної культури і спорту;
– відновлення та охорони об’єктів історичної, природної та культурної спадщини на сільських територіях;
– розвитку сільського аграрного туризму, народних промислів, підприємництва тощо;
забезпечення охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки в результаті:
– виведення з інтенсивного обробітку деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;
– розвитку органічного сільськогосподарського виробництва;
– організації, розроблення та забезпечення виконання планів використання земельних, лісових та водних ресурсів;
оптимізації землекористування в результаті удосконалення системи реєстрації прав власності на землю та інше нерухоме майно, формування ринкових земельних відносин;
підвищення конкурентоспроможності всіх галузей сільського господарства в результаті:
– забезпечення економічної ефективності аграрного виробництва та підвищення його конкурентоспроможності;
– підтримки сільськогосподарських підприємств, особистих селянських і фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– організації оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції;
– впровадження стандартів безпеки продуктів харчування та підвищення якості сільськогосподарської продукції відповідно до вимог СОТ і ЄС;
удосконалення системи управління розвитком сільських територій в результаті:
– створення Національної агенції сталого розвитку сільських територій та її регіональних відділень з наданням їй статусу державної установи;
– проведення моніторингу заходів із сталого розвитку сільських територій.
Програму передбачається виконати протягом 2010-2020 років.
Під час першого етапу (2010-2012 роки) передбачається розроблення та прийняття нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо сталого розвитку сільських територій.
Під час другого етапу (2013-2020 роки) передбачається проведення аналізу виконання першого етапу та коригування і подальше виконання заходів Програми.
Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу забезпечити:
підвищення рівня зайнятості та збільшення доходів сільського населення;
розвиток інженерної та соціальної інфраструктури сільських населених пунктів відповідно до соціальних стандартів і збільшити обсяги надання соціальних послуг сільському населенню у три рази;
поліпшення екологічної ситуації у сільській місцевості, збільшення виробництва валової продукції сільського господарства в два рази та збільшення доходів сільськогосподарських товаровиробників у три рази.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Для виконання Програми необхідно близько 300 млрд. гривень, з них за рахунок коштів державного бюджету 148 млрд. гривень.
Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів для сталого розвитку сільських територій визначаються під час розроблення завдань і заходів з виконання Програми.
Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також сільських і селищних громад, приватних інвестицій.
Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна технічна та фінансова допомога.
