Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю – Податковим кодексом України.
Плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із ст. 269, 270 Податкового Кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум податку проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби , які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності.
Право на пільгу щодо сплати земельного податку мають фізичні особи, право власності яких на земельні ділянки посвідчено належними документами та даними державного земельного кадастру. Разом з цим, фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, пенсійне посвідчення, тощо).
