На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та наказу Держгеокадастру від 22.04.2019 №120 «Про затвердження Антикорупційної програми Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 – 2020 роки» в період грудня 2019 року проводяться організаційні заходи по підготовці до чергового етапу декларування уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів Держгеокадастру та підприємств, що належать до сфери управління Держгеокадастру.
З 1 січня 2020 року розпочнеться новий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік. Відповідно до статті 45 Закону державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік.
Сектор запобігання та виявлення корупції нагадує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 №140-IX внесено зміни до Закону, які набрали чинності 18.10.2019 (зміни до окремих статей вказаного Закону, а саме 46, 52 набувають чинності з 1 січня 2020 року).
У новій редакції Закону значно розширено перелік близьких осіб, окрім членів сім’ї, там ще згадують низку родичів. Відповідно до ст.1, Закону окрім членів сім’ї суб’єкта декларування, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а це: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2020 року декларувати в обов’язковому порядку доведеться не лише особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, а й дітей зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.
Серед змін у Законі, також зазначена необхідність декларувати осіб, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
Також, змінилась кількість спроб подати виправлену декларацію. Так відповідно до Закону у продовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів (раніше таких спроб було дозволено лише одну).
Крім того, з 01.01.2020 року підлягають декларуванню об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, та криптовалюти.
Слід відмітити той факт, що відомості в декларацію вносяться не лише станом на 31.12 звітного року. Тепер і пряма норма закону вказує, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду. Тобто, якщо квартира, машина чи інше майно були у власності чи користуванні півроку, її потрібно декларувати. Навіть якщо вже станом на 31.12 звітного року майно вибуло з власності чи користування.
Додатково зазначаємо що в Законі зазнали змін вимоги для подання декларації по змінам майнового стану суб’єкта декларування, а саме – отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Проте ця вимога тепер застосовується лише до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.