8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Друга світова війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.
Ми всі думали, що після уроків Другої світової війни зло більше не відродиться. Що світ більше не знатиме, що таке бомбардування й атаки, окупація та депортація, катування і вбивства. Проте ми знаємо. І боремося. Боремося зі злом, яке відродилось і набуло ще більшої жорстокості. Ми бʼємося за своє! За свою незалежність! Свій суверенітет! Свою свободу та свою країну! За кожне місто, за кожний сантиметр української землі!
Пам’ятаємо!
Переможемо!
Слава Україні!
