На сьогоднішній день, згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право на безкоштовне виділення земельної ділянки. Проблема в тому, що про саму процедуру безкоштовного виділення земельних ділянок мало хто знає.

Отже, згідно із статтями 116, 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну передачу йому земельних ділянок певного розміру, залежно від мети використання, із земель державної або комунальної власності. Розглянемо питання про отримання тих ділянок, якими громадянин до моменту отримання не користувався. Наприклад, житель великого міста, який має приватизовану квартиру, хоче безкоштовно отримати ще й ділянку для зведення у цьому ж місті приватного житлового будинку.Чи реально зараз скористатись своїм правом? Більш детально це прописано у ст. 121 ЗКУ. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Важливими є положення ч.3 ст. 116 ЗКУ — передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.

Що це означає у спрощеному, зрозумілому усім вигляді?

Означає це те, що кожен громадянин України має право абсолютно безкоштовно отримати у свою приватну власність (приватизувати) шість земельних ділянок різного цільового призначення, тобто за переліком ст. 121 ЗКУ. Для цього досить звернутися з відповідною заявою до тих органів місцевої влади, яким підпорядковані ці землі. Це можуть бути землі як у містах, селищах, інших населених пунктах, так і за їх межами (залежно від цільового призначення.

До кого саме звертатись і за якою процедурою, розписано у п.6 — 11 ст. 118 ЗКУ. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність ділянки із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Норми ЗКУ передбачають одноразову приватизацію за кожною з шести передбачених для цього категорій землі. На практиці виникає питання: що робити, коли громадянин вже приватизував землю, наприклад, для садівництва, але менше, ніж передбачені ЗКУ 0,12 га, тобто одержав лише свої законні шість соток? Чи можна доприватизувати решту, тобто ще шість соток, за умови, що така вільна ділянка є у землях запасу? На жаль, правило про передачу ділянок безоплатно діє лише один раз по кожному виду використання тлумачиться, так що звертатись вдруге не можна. Закон знає лише одне виключення: громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст.121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

У ЗКУ йдеться про приватизацію землі кожним окремим громадянином України. Таким чином, наявність уже приватизованої землі, наприклад, у одного з подружжя, аж ніяк не впливає на право іншого з подружжя також здійснити приватизацію, і ці ділянки вважаються особистим, а не спільно нажитим майном.

Зазначені вище 6 випадків безоплатної приватизації землі стосуються ситуації, коли громадянин використовує ділянку для задоволення своїх власних побутових потреб. Якщо ж йдеться про здійснення господарської діяльності, то Земельний кодекс дозволяє також і безоплатну приватизацію земельних ділянок лісогосподарського призначення площею до 5 га у складі фермерських, селянських та інших господарств. Тобто громадяни не мають права безоплатно приватизувати землі лісогосподарського призначення для будівництва індивідуального житла або дачі. Для сінокосіння, городництва та випасання худоби земельні ділянки громадянам у власність не передаються; у таких випадках застосовується лише оренда.

Як же захистити своє право на приватизацію землі? Відповідно до ч.11 ст. 118 ЗКУ у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.